chapayeve.misto.online http://chapayeve.misto.online en-US http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss socportals@mediacolo.com Колишній міністр загинув у в#039;язниці 24 листопада 1947 року в київській в'язниці НКВД загинув громадський та політичний діяч 61-річний Валентин Садовський. Обіймав міністерські посади за Центральної Ради та Директорії УНР. Чоловік народився 1886 року в селищі Пліщин тепер Шепетівського району Хмельницької області. Навчався на юридичному факультеті київського університету Святого Володимира. Вступив до Революційної української партії, а згодом до Української соціал-демократичної робітничої партії. Переїхав до Петербурга, де до 1911 року навчався у політехнічному інституті. У період навчання долучився до створення у місті українських молодіжних громад, викладав на українських таємних курсах, займався проукраїнською агітацією серед військових. Уже 1915 року повернувся до Києва де розпочав адвокатську діяльність. У період Української революції 1917 року отримав посаду Генерального секретаря судових справ Центральної Ради. За рік став Міністром судових справ. Брав участь у підготовці Універсалів, підтримав IV універсал, яким проголосили незалежність УНР. Входив до економічної парламентської комісії, що вивчала економічний аспект Брест-Литовського мирного договору із країнами Четвертного союзу. Пізніше входив до антигетьманського Українського Національного Союзу, а за Директорії УНР отримав посаду Міністра праці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політик вийшов із в'язниці та організував повстання Після завершення визвольних змагань емігрував до Польщі, згодом до Чехословаччини. Там викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах, став членом Українського наукового інституту у Варшаві. 1945 року в Празі його схопили радянські агенти та вивезли на територію СРСР, як "білоемігранта". Звинуватили у антирадянській пропаганді та підтримці міжнародної буржуазії. Слідство тривало 2 роки. Вирішували, чи засудити на 10 років чи розстріляти, врешті обрали перше, але до винесення вироку чоловік не дожив. За одними даними помер, адже страждав на туберкульоз легенів, за іншими - його побили до смерті арештанти-кримінальники. 17 листопада 1947 року у радянському таборі "Чапаєв" під Києвом помер єпископ Перемишльської єпархії УГКЦ 71-річний Йосафат Коциловський. Страждав від запалення легенів, викликаного жахливими умовами. Ще 1944 року він виступив проти насильницького обміну населенням між Польщою і СРСР. Передав інформацію про його справжній характер до американського та британського посольств. Просив втрутитись, утім, безрезультатно. З того часу відчував постійний тиск з боку комуністичної влади. Від нього вимагали дозволити греко-католицьким священникам виїхати до СРСР. http://chapayeve.misto.online/news/14567056-kolishnij-ministr-zaginuv-u-v039yaznici Tue, 24 2020 09:00:59 GMT http://chapayeve.misto.online/news/14567056-kolishnij-ministr-zaginuv-u-v039yaznici Помер український єпископ 17 листопада 1947 року у радянському таборі Чапаєв під Києвом помер єпископ Перемишльської єпархії УГКЦ 71-річний Йосафат Коциловський. Страждав від запалення легенів, викликаного жахливими умовами. Ще 1944 року він виступив проти насильницького обміну населенням між Польщою і СРСР. Передав інформацію про його справжній характер до американського та британського посольств. Прохав втрутитись, утім, безрезультатно. З того часу відчував постійний тиск з боку комуністичної влади. Від нього вимагали дозволити греко-католицьким священникам виїхати до СРСР. У відповідь казав, що це неможливо без дозволу Ватикану. Розуміючи, що поляки спробують переселити, а совєти намагатимуться знищити церкву, написав заяву вірності й пошани до Папи Пія XII. Просив делегувати на смерть за святу Унію. Восени 1945 року його арештували поляки та запроторили до в'язниці міста Жешув Підкарпатського воєводства. Потім передали радянській стороні. Чекісти пообіцяли звільнити єпископа, за це мав прийняти православну віру та очолити церковний псевдособор у Львові, на якому планували об'єднати Львівську митрополію з Московським Патріархатом. Від "пропозиції" відмовився. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У лісі чекісти НКВД розстріляли священника Йосафата Коциловського забрали на допити, де застосовували фізичні тортури. Після його звинуватили у антирадянській агітації, полонізації Західної України, співпраці з нацистами та ОУН-УПА. Призначили 8 років ув'язнення. Псевдособор та ліквідацію УГКЦ завершили 10 березня 1946 року. У той час Йосафат Коциловський перебував у київській в'язниці в жахливих умовах. Саме там важко захворів. Згодом його перевели до концтабору у селі Чапаївка біля Києва, де помер у табірній лікарні. Декрет мучеництва єпископа проголосили 21 квітня 2001 року у Ватикані. А 27 червня 2001-го у Львові за участі Папи Івана Павла II відбулося зарахування священника до лику блаженних. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944-го між урядом УРСР та Польським комітетом національного визволення 23 вересня 1944 року почався обмін етнічними поляками та українцями. На завершальному етапі Другої світової війни СРСР та Польща узгодили кордони між країнами. Підляшшя, Холмщина й Надсяння відійшли до Польщі. У цих регіонах жило багато українців. На Галичині й Волині залишалося польське населення. Влада вирішила провести обмін населенням. Таким чином хотіли політичний кордон зробити ще й етнічним. З боку соціалістичної Польської республіки угоду підписав Едвард Осубка-Моравський, з українського - голова Ради народних комісарів УРСР Микита Хрущов. http://chapayeve.misto.online/news/14530708-pomer-ukrayinskij-yepiskop Tue, 17 2020 09:08:19 GMT http://chapayeve.misto.online/news/14530708-pomer-ukrayinskij-yepiskop Он як. Чапаєва міг вбити колчаківець Трофимов. Герой анекдотів можливо потрапив під час втечі у полон до білих. Та був розстріляний білим офіцером. Або не хотів, щоб більшовики відбили, чи не втік.  Або у стані аффекту, бо чапаєвці могли наробити лиха його сім"ї та близьким. Або Чапаєв міг здати своїх розвідників. Це з вікі.Та зрозуміло, що більшовицька історія про таке б не згадала.Полон входить до заборонених тем історіі СРСР.  Комментировать http://chapayeve.misto.online/news/14466747-yak-chapayeva-mig-vbiti-kolchakivec-trofimov Wed, 04 2020 23:57:00 GMT http://chapayeve.misto.online/news/14466747-yak-chapayeva-mig-vbiti-kolchakivec-trofimov На Одеську мерію подали до суду через спробу перейменувати проспект Жукова Суд розпочне 16 листопада розгляд позовної заяви партії "Європейська солідарність" до виконкому Одеської міськради щодо визнання протиправними спроби перейменувати проспект Небесної Сотні. Про таку ухвалу судді адмінсуду Любові Токмілової повідомили в міському офісі партії, передає Укрінформ. "Спробу повернути проспекту Небесної Сотні та вулиці Інглезі в Одесі попередні радянські назви, пов'язані з іменами сталінського маршала Жукова і 25-ї Чапаївської дивізії, ми вважаємо протиправною й безперспективною, оскільки вона суперечить нормам чинного законодавства. Крім того, це прояв передвиборчого популізму, що може дестабілізувати ситуацію. Тому й подано позов до суду про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними", - зазначили в територіальному осередку Євросолідарності. У позовній заяві юриста Жанни Мандриченко, яка представляє інтереси партоосередку "ЄС", наголошено, що "виконком міськради не уповноважений вчиняти подання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, а також порушувати питання про присвоєння юридичним особам імен та святкових дат, назв і дат історичних подій". З огляду на це, "дії виконкому щодо перейменування проспекту Небесної Сотні та вулиці Димитріоса Інглезі є такими, що вчинені не в порядку, не на підставі та не у спосіб, визначений Законом "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів), фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій". Представник "ЄС" також акцентувала, що натомість належний суб'єкт підготовки подання про присвоєння проспекту та вулиці звернувся до Українського інституту національної пам'яті з приводу отримання роз'яснень щодо законності присвоєння (перейменування) проспекту Небесної Сотні на проспект Маршала Жукова та вулиці Димитріоса Інглезі - на вулицю 25-ї Чапаївської дивізії. Й отримав відповідь, що такі дії "будуть підпадати під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", який визначає правові основи заборони такої символіки і порядок ліквідації відповідних символів. За словами керівника Південного відділу УІНП Сергія Гуцалюка, за дорученням Українського інституту національної пам'яті він буде на засіданні адмінсуду представником третьої особи щодо предмету спору на стороні позивача. Як повідомлялося, у листопаді 2019 року провалились спроби перейменувати в Харкові проспект імені Петра Григоренка на проспект імені маршала Жукова. Спершу Харківський адмінсуд, а згодом Другий апеляційний адміністративний суд визнали таку спробу Харківської міськради незаконною. За радянських часів проспект Жукова в Одесі іменувався то Чорноморським шосе, то проспектом Ленінської іскри, а проспектом Маршала Жукова став лише в 1995 році. У травні 2016 року голова Одеської ОДА підписав розпорядження про перейменування низки топонімічних об'єктів у області, в тому числі, про назву проспекту Маршала Жукова і вулиці 25-ї Чапаєвської дивізії. http://chapayeve.misto.online/news/14443570-na-odesku-meriyu-podali-do-sudu-cherez-sprobu-perejmenuvati Sat, 31 2020 12:47:28 GMT http://chapayeve.misto.online/news/14443570-na-odesku-meriyu-podali-do-sudu-cherez-sprobu-perejmenuvati Місцева влада відновила пам#039;ятник комуністам Радянський пам'ятник відновили у Каховці Херсонської обл. "У Каховці відновили пам'ятний знак, встановлений на честь окупантам і окупації України так званий командний пункт Васілія Блюхєра на місці боїв 1920 року", написав у Facebook журналіст Олег Батурін. У відкритті брав участь заступник голови Каховської РДА Андрій Сєров та депутати від "Слуги народу" та "Європейської солідарності". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лишилися лише ноги: в Україні вперше розтрощили пам'ятник Леніну Пам'ятник встановили на місці командного пункту більшовицького командира Василя Блюхера під час боїв за Каховський плацдарм між більшовиками та російською армією барона Петра Врангеля в серпні 1920 року. У райцентрі Семенівка Полтавської області знесли пам'ятник радянському військовому діячу Василю Чапаєву. Рішення про демонтаж прийняте виконкомом Семенівської селищної ради. http://chapayeve.misto.online/news/14429486-misceva-vlada-vidnovila-pam039yatnik-komunistam Wed, 28 2020 23:13:13 GMT http://chapayeve.misto.online/news/14429486-misceva-vlada-vidnovila-pam039yatnik-komunistam